Дидактичні ігри, вправи та усна народна творчість

Прислів'я та приказки

про місяці кожної пори року

·        Жовтень надворі — ложка води, а цебер болота.

·   Сумний грудень і в свято, і в будень.

·    В січні мороз припікає, зате комарів немає.

·        Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур.

·   Питає лютий, чи добре взутий, а марець хапає за палець.

·        Буває март за всіх варт.

·        У березні вода — у квітні трава.

·        Соловейко мала пташка, а май знає.

·        Прийде май — усяк собі дбай.

·  Як прийшов май — у землю дбай, прийшов іюнь — хоч сій, хоч плюй.

·  У липні надворі пусто, зате в полі густо, місяць марець з трояка бика ріг збиває.

·  До обіду літо, а після обіду осінь.

·  Плаче жовтень холодними сльозами.

·                Місяць лютий питає, чи взутий; місяць марець з трояка бика ріг збиває.

·  Листопад зимі ворота відчиняє.

ПРИСЛІВ’Я

про красу та користь природного оточення

·        Степ, поля — то розкіш моя.

·                Земля-трудівниця аж парує та людям хліб готує.

·                Садок літом — як кожух зимою.

·                Де багато пташок, там нема комашок.

·                Море – рибальське поле.

·                Де багато пташок, там нема комашок.

·                Люди раді літу, а бджоли — цвіту.

·                Земля — наша мати, усіх годує.

·                Хоч соловейко маленький, та його пісні удаленькі.

ПРИСЛІВ’Я ТА ПРИКАЗКИ

про пори року і характерні особливості сезонних явищ

·                Ні сюди, ні туди, ні саньми, ні колесами, ні зимою, ні літом.

·                Осінь на строкатому коні їздить.

·                Восени обмок, як вовк, обмокне, як лис, змерз, як пес.

·                То сніг, то завірюха, бо вже зима коло вуха.

·                 Сонце блищить, а мороз тріщить.

·                Зимою деньок, як комарів носок.

·                Весна днем красна.

·                Кидай сани, бері віз, та й поїдем по рогіз.

·                Що влітку родить, то взимку не шкодить.

·                Влітку один тиждень рік годує.

·                Весна — наші отець і мати, хто не посіє, не буде збирати.

·                Літо на зиму робить.

·      Літо збирає, а зима з'їдає.

·    Зима літо з'їдає, хоч перед ним і тікає.

·    Восени і горобець багатий.

·    Двічі літо не буває.

·    Дощ іде, як відром ллє, а зі стріх біжить, як цівкою.

·     Трапляється такий год, що на день по сім погод.

·    Сонце на літо, а зима на мороз.

·    Осінь каже: «Бери, бо як зима прийде, хоч і схочеш узяти, та не візьмеш».

ПРИСЛІВ’Я ТА ПРИКАЗКИ

про осінь

·                Осінь збирає, а весна з'їдає.

·                Восени і в горобця є питва.

·                Восени й горобець багатий.

·                Осінь усьому рахунок веде.

·                Восени ложка води, а цебер грязі.

·                Восени день блисне, а три кисне.

·                Осінь на рябому коні їздить.

·                Жовтень ходить по краю та виганяє птиць із гаю.

·                Плаче жовтень холодними сльозами.

·                У листопаді зима з осінню бореться.

·                Як листопад дерев не обтрусить, довга зима бути мусить.

·                Листопад вересню онук, жовтню син, зимі рідний брат.

ПРИСЛІВ’Я ТА ПРИКАЗКИ

про зиму

·                Держись Хома, іде зима!

·                До завірюхи треба кожуха.

·                Зимове сонце, як мачушине серце:  світить, а не гріє.

·                Взимку сонце крізь плач сміється.

·                В такий мороз, аж зорі скачуть.

·                Зимою деньок, як комарів носок.

·                Грудень рік кінчає, а зиму починає.

·                Грудень землю грудить, а хмаринки студить.

·                Сумний грудень у свято і в будень.

·                Січень січе, ще й морозить, ґазда з лісу дрова возить.

·                Місяць лютий спитає, чи взутий.

·                Так холодно, що якби не вмів дрижати, то замерз би.

·                Якби мені та сила, що в січні каже лютий, то я б бику-трепяку роги вломив.

·                Зима без снігу – літо без хліба.

·                Де сніг буде – хліб прибуде, де вода розіллється – сіно набереться.

ПРИСЛІВ’Я ТА ПРИКАЗКИ

про весну

·        У березні сім погод надворі: сіє, віє, крутить, мутить, рве, зверху ллє, знизу мете.

·        Уночі тріщить, а вдень плющить.

·        Прийде тиждень вербовий, бери віз у дорогу дубовий.

·        Весна ледачого не любить.

·        Мусій, гречку сій, як хочеш кашу їсти.

·        Сій вчасно, вродить рясно.

·        Посій упору, будеш мати зерна гору.

·        Сухий березень, теплий квітень, мокрий май — буде хліба врожай.

·        Коли квітень з водою, то травень з травою.

·        Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.

·        Ластівки низько літають, дощ обіцяють.

·        Де багато пташок, там нема комашок.

·        Ластівка день починає, а соловей кінчає.

·        Весна красна квітками, а осінь плодами.

·        Де цвіток — там медок.

ПРИСЛІВ’Я ТА ПРИКАЗКИ

про літо

·                Хто літом спеки боїться, той зимою не має, чим гріться.

·                Бджоли раді цвіту — люди літу.

·                Хто літом полінує, взимку голодує.

·                Готуй літом сани — а взимку воза.

·                У червні на полі густо, а надворі пусто.

·                Яка погода в липні, така буде в січні.

·                Опеньки з'явилися — літо скінчилося.

·                Що літом родить, то зимою не шкодить.

НАРОДНІ ПРИКМЕТИ

·                Як сніг упаде, пастух пропаде, а як розтане, — пастух устане.

·                Дощ іде — гриби будуть.

·                Як сіно косять, то дощів не просять, — самі йдуть.

·                Ластівки низько літають — дощ обіцяють.

·                 Зима без снігу — літо без хліба.

·                Грім гримить — хліб буде родить.

·                Сухий березень, теплий квітень, мокрий май — буде хліба урожай.

·                Як у травні дощ надворі, то восени хліб у  коморі.

·                Посій у пору, будеш мати зерна гору.

·                Синиця пищить — зиму віщить.

·                Червоне коло навколо місяця, — буде дощ.

·                Якщо блискавка блискає і півень кукурікає — буде дощ.

·                Глухий грім — на тихий дощ, розкотистий — на зливу.

·                Грім у вересні — на теплу осінь.

·                Грів у жовтні — зима малосніжна.

·                Злива при сонці — завтра знову буде дощ.

·                Зранку парить — дощ ушкварить.

·                Якщо вранці не розкрилися квіти: фіалки, кульбаби, водяні лілії, то буде дощ.

·                Перед дощем квіти пахнуть сильніше.

·                Вранці випаде багато роси — буде ясна і спекотна погода.

·                Хмари високо — днина буде гарною.

·                Хмари біжать низько — буде дощ.

·                Уночі був іній — вдень сніг не випаде.

·                Холодна зима — спекотне літо.

·                Рання весна — рання зима.

·                Якщо з дерев не все листя опаде, буде сувора зима.

·                 Горобці збираються грайками — на дощ.

·                 Журавлі летять низько — зима вже близько.

·                 Зволожилося після обіду підсохле сіно — збереться на дощ

·                 Коли хмариться, але бджоли не ховаються і продовжують літати в поле, — дощу не буде.

·                 Качки та гуси кричать, полощуться, пірнають, б'ють крилами на дощ, притихають — на грозу.

·                 Коли тихої погоди шумить ліс - на грозу.

·                За добу до дощу на каштановому листі виступають «сльози» — липкі покрапини соку.

·                Якщо при сході сонця паркота — під вечір збереться на дощ.

ЗАКЛИЧКИ ТА ПРИМОВКИ

Вийди, вийди, сонечко

Вийди, вийди, сонечко

На дідове полечко,

На бабине зіллячко,

На наше подвір'ячко.

Не йди, не йди, дощику

Не йди, не йди, дощику,

Дам тобі борщику

У склянім горщику,

Поставлю на дуба;

Дуб повалився,

Горщик розбився,

Дощик полився.

Сонечко, сонечко Сонечко, сонечко,

Виглянь у віконечко,

Дітки гуляють.

Тебе виглядають.

***

Дощику, дощику, припусти, припусти

На бабину капусту, на дідові дині,

Щоб поїли свині.

* * *

Мурашка, мурашка.

Садовая кашка,

Дай мені кваску,

А я тобі медку.

Зозуле рябенька

Зозуле рябенька,

Пташино маленька!

Закуй мені по звичаю,

Доки в світі жити маю?

Зозуле рябая

Зозуля рябая сім літ не кувала.

Закуй мені в цьому літі, Скільки житиму на світі.

Дощику, дощику

Дощику, дощику, Припусти, припусти,

На Галине зіллячко,

На наше подвір'ячко,

На весняні квіти,

На маленькі діти,

Щоб нас звеселити.

Ластівки, ластівки Ластівки, ластівки,

Візьміть собі веснівки.

Нате вам камінці,

Дайте мені рум'янці.

Мишко, Мишко

(коли випадає зуб) Мишко, Мишко,

На тобі зуб старий,

А дай мені новий.

Про Гришку та кішку (скоромовки про тварин) Вибіг Гришка на доріжку На доріжці сидить кішка, Взяв з доріжки Гришка кішку — Хай піймає кішка мишку.

Кішка та мишка

Мишка раз прийшла до кішки,

Уклонилась кішці в ніжки,

Кішці — смішки,

 Мишці — пітрішки.

Мурлика

Мурлика муркоче — Морозива хоче.

Мурлико руденький, —

Замерзнеш дурненький!

* * *

Бук бундючивсь перед дубом,

Тряс над дубом бурим чубом, Дуб пригнув до чуба бука —

Буде букові наука.

* * *

Хитру сороку спіймати морока,

А на сорок сорок — сорок морок.

Рила свиня тупорила – весь двір перерила.

Шишка на сосні, шишки на столі.

Сік з берези стік, стік з берези сік.

Стоїть клен, біля клена сидить Олена.

Голубка клює крупку.

ЛІЧИЛКИ

Ой росло у полі жито, добрим дощиком полите,

Жито стигло, достигало, колосочками кивало.

А ти, ниве, не кивай, а на вулицю тікай.

У зеленому садочку, сидить котик в холодочку

Лапкою чеше вус, язиком лиже пуз,

Хвостиком круть-верть, сіра мишко, тікай геть.

Раз, два, три, чотири, кицю грамоти учили:

Не читати не писати, а за мишками ганяти.

Тікав заєць через міст —

Довгі вуха; куций хвіст.

А ти далі не тікай, рахувати починай:

Раз, два, три, — вийди ти.

Зайчик, зайчик, побігайчик,

Виніс хліба нам окрайчик,

Виніс свіжої води.

Ой, виходь жмуритись ти!

Стоїть півень на току у червонім чобітку.

Будем півника просити:

 — Ходи жито молотити!

Ой ти, коте, коточок, згорнувсь у клубочок,

Шкурка м'якенька, зубки гостренькі,

А лапоньки білі — всім дітонькам милий.

Лежебока рудий кіт відлежав собі живіт.

Очі у вовчиці — наче блискавиці.

Лис у лісі заховався, ліс лиса схопив.

Для мишки немає звіра страшнішого від кішки.

СКОРОМОВКИ

(птахи, квіти, дерева)

Летів горобець, сів на хлівець.

А як вийшов стрілець, то утік горобець.

Летів горобчик, сів на стовпчик,

Прибіг хлопчик, утік горобчик.

Збирала Маргарита маргаритки на горі,

Розгубила Маргарита маргаритки у дворі.

Летів горобець через верхній хлівець,

Ніс пуд гороху і нам дав потроху.

Ходить посмітюха по сміттю

З маленькими посмітюненятами.

Сів шпак на шпаківню, заспівав шпак півню:

Ти не вмієш так, як я, я не вмію так, як ти.

Летить орлиця — крила розкрила,

Крила орлиці великі.

Попіл, попіл, попільниця,

А де ж твоя зозулиця!

Попід небом літає, сивим оком киває.

Хоч кивай, не кивай — з цього місця утікай.

Росте липа біля Пилипа.

Орел на горі, перо на орлі.

ЗАБАВЛЯНКИ

Купалися ластів'ята

Купалися ластів'ята та в пару-водиці,

Щоб були всі чорноброві та ще й білолиці.

Пішов дід по гриби

Пішов дід по гриби, баба по опеньки.

Дід свої посушив, бабині сиренькі.

УСМІШКИ

Не холодно

Діти ліпили снігову бабу і геть намок­ли. Перехожий питає:

—        Не холодно вам, дітки?

—        Нам ні, а Петрові, мабуть, холодно.

—        А хто це — Петро?

—        Той, що у снігову бабу закачаний!

Чому?

—      Хлопці! Ви тут цілими днями од ран­ку й до вечора на ковзанах катаєтеся.

Цікаво, коли ж ви до школи ходите?

—        А ми, дядю, до школи не ходимо.

—        Чому?

—        Та ми на грип хворі!..

Не по кишені!..

—       Дідусю! Давай купимо отого вели­кого Діда Мороза!

—      Я б, онучку, з радістю, але він нам не по кишені.

То нічого, ми його в руках понесемо!

СВІЙСЬКІ ТВАРИНИ І ПТАХИ

ЗАГАДКИ

Мале, забавненьке воно:

У дворі гуляє

Або підійде під вікно —

Хлібця дожидає.

Буває з двору як чкурне,

Шукать його робота,

Або дивується воно,

Що перед ним ворота.

(Теля)

Хвіст крючком,

Ніс п'ятачком.

(Свиня)

Попищали, попищали,

Дружно просо подзьобали —

І до матері стрибочком

Жовті збіглися клубочки,

Заховались під крило,

Наче їх і не було,

Треба загадку кінчати,

Ці клубочки — то...

(Курчата)

Один усю роботу робить,

Другий господаря молоком поїть, Третій хату стереже.

(Кінь, корова, собака)

Довговухий, та не заєць,

Сірий, та не вовк,

З копитами, та не кінь.

(Осел)

Серед двору стоїть копа,

Спереду вила, а ззаду мітла,

(Корова)

По землі ходить

І неба не бачить.

(Свиня)

Біле, як сніг, надуте, як міх,

Лопатами ходить, а рогом їсть.

(Гусак)

Більше за всіх кричить,

а найменше за всіх робить.

(Півень)

З рогами, а не бик,

Доять, а не корова,

Кору здирає,

А кошиків не плете.

(Коза)

Собою не птиця,

Співати не співа,

А хто до хазяїна йде,

Знаки дає.

(Собака)

У нашої бабусі Сидить звір у кожусі,

Проти печі гріється,

Без води миється.

(Кіт)

Пухнастий клубочок

Під столом воркоче.

(Кошеня)

Маленьке, сивеньке,

Всіх людей одягає.

(Вівця)

Хто з хвостиком і вушками,

У кого лапки з подушками

Як ступа, ніхто не чує,

Тихо крадучись, полює.

І маленькі сірі мишки

Утікають геть від...

(Кішки)

Цілий день жує,

Молоко дітям дає.

(Корова)

ДИКІ ТВАРИНИ І ПТАХИ

Загадки

Маленький хлопчик у сірій свитині

По дворах стрибає,

Крихти збирає.

(Горобець)

Я ловлю комах, жучків,

Їм біленьких черв'ячків,

В теплий край я не літаю,

Під стріхою хату маю.

Цвірінь — сів я на хлівець,

Зовуть мене...

(Горобець)

Ми пішли до гаю вдвох —

Я й сестра Даринка,

А в гаю тім тьох да тьох,

Та іще так дзвінко...

Що за співанки? Чиї? То співають...

(Солов’ї)

Сіла пташка на дубку,

Завела своє «ку-ку»!

Стрепенулись їжачок, заєць і козуля,

Всіх збудив той голосок, пісенька...

(Зозулі)

Довгі ноги, довгий ніс,

Прилетів — обід приніс:

Смачних жабеняток

Для своїх маляток.

(Журавель)

Відгадайте, діти, хто

Має носик-долото?

Ним комах з кори виймає,

Про здоров'я лісу дбає.

(Дятел)

Що воно за дивна птиця:

Світла денного боїться,

Дзьоб крючком, великі очі,

І не спиться їй щоночі.

Ху-ху-ху! — кричить вона.

Відгадали? Це...

(Сова)

Вірно людям я служу,

Їм дерева стережу,

Дзьоб міцний і гострий маю,

Шкідників ним здобуваю.

(Дятел)

В мене є великий хвіст,

Я співаю, як артист,

Спів мій радісний усюди

Дуже люблять слухать люди.

(Соловей)

Хто гнізда свого не має,

Яйця іншим підкидає,

Та у лісі, в холодку,

Все кує: «Ку-ку, ку-ку»?

(Зозуля)

Швидко цей птах літає,

Безліч мушок поїдає,

За вікном гніздо будує,

Тільки в нас не зимує.

(Ластівка)

Всі в блакитнім піджаку,

В рожевій сорочці,

В нас зимою по садку

Гуляють, як гості.

(Снігурі)

Не людина, а живе в хатці.

(Шпак)

Біла латка, чорна латка

По дереву скаче.

(Сорока)

Невеличка, сніжно-біла,

Що її в небесну шир

Люди радісно пускають

Сповістити всіх про мир.

Кожен з нас цю птаху знає,

Її назву відгадає.

(Голуб)

Довгі вуха, куций хвіст,

Невеликий сам на зріст,

На городі побував,

Там капусти пожував.

Довгі лапки — скік та скік,

Ми погнались, він утік.

(Заєць)

Червонясту шубку має,

По гілках вона стрибає,

Хоч мала сама на зріст,

Та великий має хвіст.

Як намисто, оченята...

Хто це, спробуй відгадати?

(Білка)

Сіреньке, маленьке,

А хоч якого кота з місця стягне.

(Миша)

Лиш торкнешся голочок,

Він згортається в клубок.

Не вгадаєте ніяк?

Це ж...                                  (Їжак)

Прийшла вона із довгим віником,

На бесіду з нашим півником.

Схопила півня на обід,

Та й замела мітлою слід.

(Лисиця)

Розбійник він сірий,

Немає йому віри.

(Вовк)

Тоненьке, вузеньке, по землі в'ється,

Як батіг, довге, але зовсім не б'ється,

Людини боїться, молоко вживає,

В лісі їх багато, мабуть, кожен знає.

(Вуж)

В'ється вірьовка,

На кінці головка.

(Змія)

У зеленому жакеті галасує в очереті

І хоч плавати мастак, а не риба і не рак.

(Жаба)

Маленький, горбатий,

Все поле перерив.

(Кріт)

Влітку наїдається, взимку відсипається.

(Ведмідь)

Вік свій ходить з клунками,

Та ще й сідають на нього з мішками.

(Верблюд)

Хто від ворога втікає

І свій хвіст залишає?

(Ящірка)

Куди повзе, за собою хату везе.

(Черепаха)

Тварина рогата, і рогів багато.

                                                    (Олень, лось)

ВЕСНЯНІ ЯВИЩА ПРИРОДИ

Загадки

Зійшли сніги, шумить вода,

Земля вже квіти викида,

Буяє травка молода,

Все мертве оживає,

Коли, діти, це буває?

(Вес ною)

Не звір, а виє.

(Буря)

День прибуває, коли це буває?

(Навесні)

Я пробуджую поля

Та заквітчую гаї,

Відгадали, хто вона,

Ця красуня чарівна?

(Весна)

Перший брат льоди поголить,

Весняну пісню річка задзвенить,

Другий квітами всіх привітає,

Усі садочки порозквітає,

Ген, третій прийде у дні чудові —

Простелить всюди трави шовкові.

(Березень, квітень, травень)

Тане сніжок, квітне лужок.

День прибуває, коли це буває?

(Навесні)

Привітанням журавля

Я пробуджую поля,

Небеса і ручаї

Та розквітчую гаї.

Відгадали, хто вона,

Красуня мила, чарівна?

(Весна)

ПРИРОДНІ ЯВИЩА ЛІТА

Загадки

Біг кінь білобокий

Через Дунай глибокий,

Як упав, заіржав,

Увесь світ задрижав.

(Грім)

Горя я не знаю, а гірко плачу.

(Дощова хмара)

Що сходить без насіння?

(Сонце)

Йшла зоряниця, красна дівиця,

Через покоси, гублячи сльози.

Місяць дивився і засмутився,

Сонечко встало — слізки зібрало.

(Роса)

Що без леза та без зуба

Розтина міцного дуба?

(Блискавка)

Кольорова дуга через річку пролягла.

(Веселка)

Без рук, без ніг, а вікна відчиняє.

(Вітер)

Сонце пече, липа цвіте,

Жито достигає, коли це буває?

(Влітку)

Стукотить, гуркотить,

Як сто коней біжить.

(Грім)

Сонце пече, липа цвіте,

Вишня поспіває — коли це буває?

(Влітку)

Без рук, без ніг, а стукає і гримить.

(Грім)

Білосніжна вата,

Плине вище хати,

А чим вата нижче,

То і дощик ближче.

(Хмара)

ОСІННІ ЯВИЩА ПРИРОДИ

Загадки

Невидимка ходить в гаї,

Всі дерева роздягає.

                                                               (Осінь)

Голі поля.

Мокне земля,

Дощ поливає,

Коли це буває?

(Восени)

Жовте листячко летить,

Під ногами шелестить,

Сонце вже не припікає,

Коли, діти, це буває?

(Восени)

Огляда суворо скоса

Степ, ліс, села і міста,

Розпустила сиві коси,

А їх буря запліта.

(Осінь)

У садках, гаях блукає,

Жовті шати одягає,

Золотисту стелить постіль,

Жде сестрицю білу в гості.

(Осінь)

Шило-покотило

Попід небесами ходило,

3 полями говорило.

                                                        (Грім)

ЗИМОВІ ЯВИЩА ПРИРОДИ

Загадки

Хто наткав полотна

Аж від лісу до вікна?

І сміється, задається:

«От така ширина!»

                                                           (Зима)

Сніг на полях, лід на річках,

Хуга гуляє — коли це буває?

                                                           (Взимку)

Літав, літав, та й у річку попав.

(Сніг)

Лід на річках, сніг на полях,

Віхола гуляє — коли це буває?

(Взимку)

Стало біло навкруги —

Я розтрушую сніги,

Води сковую в льоди.

В дружбі з дітьми я всіма, Здогадались? Я...

(Зима)

Холодна та біла, ліс оголила,

Скувала річку, струмок спинила.

(Зима)

Кружляє ніжно білий пух,

Міняє зайчик свій кожух,

Вдягає лиска рукавички,

Співають весело синички,

Ведмідь в барлозі вже дріма,

Яка пора, скажіть?

(Зима)

Скатертина біла увесь світ накрила.

(Сніг)

Під нашим дахом морквинка росте,

Сонце пригріє — вона відпаде.

(Бурулька)

Я падаю на ваші хати,

Я білий-білий, волохатий,

Я прилип вам до ніг

А називаюсь просто...

(Сніг)

Зірка гарна сніжно-біла

на рукав мені злетіла,

Поки ніс її сюди, стала краплею води.

(Сніжинка)

На зимові віти сіли білі квіти.

(Іній)

Рано-вранці увесь світ

Вбрався в білий оксамит,

А як вітер нападе,

Оксамит цей пропаде.

(Іній)

Біле, як сорочка, пухнасте, як квочка.

(Сніжинка)                                 

КВІТИ

Загадки

В лузі стоять сестрички,

Золотенькі очі, білі вічки.

(Ромашки)

В коробочці сухенькій

Сніжок лежить біленький.

(Бавовник)

Стоять красуні на воді,

Вінки в них білі й золоті.

(Водяні лілії)

Стоїть півень на току

В червоному ковпаку.

(Мак)

Білі горішки на зеленій ніжці.

(Конвалія)

Я квіточка пишна

Із запахом ніжним.

Сестриць піону і мальву маю,

Мене царицею називають.

(Троянда)

Я найперша зацвітаю

Синім цвітом серед гаю.

Відгадайте, що за квітка,

Бо мене не стане влітку.

                                                           (Пролісок)

Цвіте синьо, лист зелений,

Квітник прикрашає,

Хоч мороз усе побив —

Його не займає.

(Барвінок)

КОМАХИ

Загадки

Ніс довгий,

А голос дзвінкий.

(Комар)

Ось дивись — цей хитрунець,

Сплів химерний ятірець,

Ятірець легкий, як пух,

Не для рибок, а для мух.

                                                        (Павук)

Зимою спить,

Літом бринить,

Понад сади літає,

Солодку росу збирає.

                                                       (Бджола)

Що літає дуже гарно,

Робить діло всім погане,

Як раніше нас устане,

То в саду чогось не стане?

                                                       (Метелик, гусінь)

Сімсот солов’ят

На одній подушці сидять.

(Бджоли)

Летить — виє,

Сяде — землю риє,

Чорне тіло — чорний вус,

Ніби справжній сажотрус.

(Жук)

РИБИ

Загадки

У воді пани,

Убрані в срібні жупани,

А жупани — латка на латці,

Їм раді в кожній хатці.

(Риба)

Не яйце, а в шкаралупі,

Не кіт, а з вусами.

Погане на вроду,

Завжди любить воду.

(Рак)

Що тут казати — хижа вкрай,

У неї апетит найкращий,

Карасику, ти не дрімай,

А то в її потрапиш пащу.

(Щука)

Я великий, важкий,

Мов ракета, стрімкий,

В океані живу —

Випірнаю, пливу

З буруна на бурун...

Потрапляю на гарпун.

(Кит)

В морі рибка золота,

Кораблі переверта.

(Кит)

ДЕРЕВА ТА КУЩІ

Загадки

Червоний колір, винний смак

Кам'яне серце, в чому це так?

(Вишня)

Літом одягається,

А на зиму одежі цурається.

(Дерево)

Живе один батько і тисячі синів має,

Всім шапки справляє, а собі не має.

(Дуб, жолуді)

На дереві я родився в кожусі,

Кожух розірвався і я на землю впав.

(Каштан)

Весною біле, літом зелене,

Восени жовте, зимою добре.

(Груша)

У вінку зеленолистім,

У червоному намисті,

Видивляється у воду

На свою хорошу вроду.

(Калина)

—        Вона червона?

—        Ні, чорна.

—        Чому ж вона біла?

—        Тому що зелена.

(Смородина)

Не розбивши горщика,

Не з'їси кашки.

(Горіх)

Біла кора, тоненькі віти,

Відгадайте, що то, діти?

(Береза)

Як дерево називається, що влітку в

білий пух одягається?

(Тополя)

І маленькі, і старенькі,

Влітку, взимку, навесні

Всюди вдягнені гарненько

У зелені сукні всі.

(Ялинки)

У зеленім кожушку,

В косячній сорочці,

Я росту собі в ліску,

Всім зірвати хочеться.

(Горіх)

ГОРОДНІ РОСЛИНИ

Загадки

Сидить дівчина в коморі,

А коса її надворі.

(Морква)

Сидить Марушка

В семи кожушках,

Хто її роздягає,

Той сльози проливає.

(Цибуля)

Що за голова,

Що лиш зуби і борода?

(Часник)

Сам червоний,

А чуб зелений.

(Буряк)

Повна хата горобців

Та нікуди вилетіти.

(Гарбуз)

Білі зуби маю, та усі ховаю,

Довгі коси маю, та не заплітаю.

(Кукурудза)

Сидить вона на городі вся в латках.

(Капуста)

Довгий, зелений, добрий солоний,

Добрий і сирий. Хто він такий?

(Огірок)

Без рук, без ніг,

А по тичині в'ється.

(Горох)

Я росла в темній темниці,

Як зросла — взяли в світлиці,

З мене шкуру всі деруть

Мене варять, мене труть.

Відгадайте, хто ж я є,

Чи ви знаєте мене?

(Картопля)

Кругла, а не місяць,

біла, а не борошно,

З хвостиком, а не миша.

(Редька)

ЯВИЩА ПРИРОДИ

Вірші

Вересень

До морозів ще далеко, ще у зелені весь ліс,

Та за море вже лелека тепле літечко поніс.

В. Каранський

Осінь

Ясне сонце не гріє, холодок повіва,

Засихає, жовтіє на узліссі трава,

Небо хмуриться часто, потемніла ріка...

Щоб дощами упасти, плине хмара важка,

Осипаються клени, листя з дуба летить...

Лиш ялинка зелена серед лісу стоїть.

П. Бойко

Вітер

Вітер, вітер пустотливий залетів до нас у сад,

Обвиває груші, сливи, трусить яблуні підряд.

І хустиночку в Марусі на голівці розв'язав,

Свиснув дівчинці у вусі — і нічого не сказав.

                М. Познанська

Листопад

Пісня не лине пташина, мрійно задуманий сад,

Голі поля і долини, — місяць іде листопад.

Верби дрижать при дорозі, журяться — холод настав.

Всі як одна голомозі, — вітер хустки поскидав.

Тільки радіє калина, вбравшись у повний наряд,

Каже: — Червону хустину справив мені листопад.

М. Лисич

Журавлі летять

Журавлі летять, курличуть, шлють останнє «прощавай», Літечко з собою кличуть, забирають в теплий край,

Ой, як жалко мені літа і журавликів моїх.

Та не буду я тужити, бо весною стріну їх.

М. Познанська

Осінь — радісна пора

Осінь радісна пора, любить осінь дітвора,

Сливи, груші, виноград — все достигло для малят. Фрукти просяться у рот, буде взимку з них компот,

І варення, й калачі в кожній хаті на столі.

Л. Компанієць

Осіння горобина

Осінь над лугами та над горами

Жовтим листячком дзвонить у блакить

Горобина гронами червоними,

Як вогнем незгасно палахкотить.

М. Сингаївський

Зима

«Мамо, іде вже зима,

Снігом травицю вкриває,

В гаю пташок вже нема...

Мамо, чи кожна пташина

 В вирій на зиму літає?» -

В неньки спитала дитина.

—        Ні, не кожна, — одказує мати. —

Онде, бачиш, пташина сивенька

Скаче швидко отам біля хати?

Ще зосталась пташина маленька!

«Чом же вона не втіка? Нащо морозу чека?» —

—        Не боїться морозу вона,

Не покине країни рідної,

Не боїться зими навісної,

Жде, що знову прилине весна.

Леся Українка

Сніжинки

Білесенькі сніжиночки,

Вродились ми з води;

Легенькі, як пушиночки,

Спустилися сюди.

Ми хмарою носилися

Від подиху зими,

І весело крутилися

Метелицею ми.

Тепер ми хочем спатоньки,

Як дітоньки малі.

І липнемо до матінки —

До любої землі.

Матуся наша рідная

Холодна і суха,

Бо дуже змерзла бідная

Вона без кожуха.

М. Ворон

Гриць та мороз

Тихо падає сніжок,

Білий та лапатий,

Прокладає стежку Гриць

Від воріт до хати.

Злий мороз щипнув за ніс,

В щоки дошкуляє,

Гриць лопатою жвавіш

Сніг пухкий жбурляє.

Перестав щипать мороз,

Відступив від Гриця —

Працьовитих малюків

І мороз боїться.

П. Мостовий

Зима

Усі дерева в і неї —

У білому, у синьому.

Ростуть дими над хатами

Стовпами волохатими,

У світ увесь у інеї —

У білому, у синьому.

                                  А. Комінчук

Січень

Мороз всі вікна замете

Льодком, мов павутинкою.

До нас Снігуронька прийде

З веселою ялинкою.

І рік Новий почнеться враз,

І з нами привітається.

З нових ялинкових прикрас

В нас січень починається.

Січе сніжком, скрипить саньми,

Та ми його не лаємо —

Самі ж володарем зими

Ми січень називаємо.

А. М'ястківський

Весна! Весна!

Весна!. Весна!

Радійте, дітки!

Ховайте швидше саночки!

Немов пташки,

Летіть із клітки, —

З кімнати, з хати у садки,

А там, в садочках, —

Сонце, співи.

В траві фіалки зацвіли...

Джмелі і бджілки загули,

І скрізь метелики щасливі.

О. Олесь

Надійшла весна

Надійшла весна прекрасна,

Многоцвітна, тепла, ясна,

Наче дівчинка в вінку.

Зацвіли луги, діброви,

Повно гомону, розмови

І пісень в чагарнику.

І. Франко

Квітень

Квітень травами підперезаний,

Носить в келиху сік березовий,

Ним діток почастувати

Він заходить в білі хати.

І вітають квітень всюди

Добрі люди.

М. Чепурна

Сонце стукає в віконце

Сонце стукає в віконце,

Ти не спи, як сходить сонце,

Прокидайся — й на зарядку,

А з зарядки та й на кладку,

Через кладку на лужок,

А з лужечка та в садок,

Там лежать граблі, лопата, —

То ямки берись копати,

Треба вчасно навесні

Посадити яблуні,

Груші, персики, горіхи,

Добрим людям для утіхи,

І для цвіту, і для плоду, —

На здоров'ячко народу.

М. Стельмах

Котики-воркотики

Котики-воркотики

Всілися рядком.

Поїть сонце котиків

Теплим молоком.

Котики-воркотики

В мене на вікні.

Котики-воркотики

Гості весняні.

Не глядить на котиків

Лиш вусатий кіт.

Мабуть, зна, що котики —

Це вербовий цвіт.

А. М'ястківський

Вишеньки

Поблискують черешеньки

В листі зелененькім,

Черешеньки ваблять очі

Діточкам маленьким.

Дівчаточко й хлопчаточко

Під деревцем скачуть,

Простягають рученята

Та мало не плачуть:

Раді б вишню з'їсти,

Та високо лізти.

Ой раді б зірвати,

Та годі дістати!

«Ой вишеньки-черешеньки,

Червонії, спілі,

Чого ж бо ви так високо

Виросли на гіллі?

—        Якби зросли низесенько,

Чи то ж би доспіли?»

Леся Українка

А я у гай ходила

А я у гай ходила,

По квітку ось яку!

А там дерева — люлі, І все отак зозулі:

—        Ку-ку!

А я зайчика зустріла,

Дрімав він на горбку.

Була б його спіймала, Зозуля ізлякала:

- Ку-ку!

П. Тичина

Пташка

«Про що, пташко,

Нам співаєш

Пісню голосну?»

«Я співаю всьому світу

Пісню про весну,

Про її квітки пахучі,

Про сади, гаї...

Раджу я і вам співати,

Дітоньки мої»...

О.Олесь

Верба

Над водою на горбі

Любо, весело вербі.

Довгі коси розпускала —

У ставочку полоскала.

Не потрібен гребінець,

їх розчеше вітерець.

П. Воронько

Сонечко

Вийшло сонечко із хати

Літові сорочку ткати,

На верстаті веселкову

Враз поставило основу,

В човник шпилечку заклало

І поткало, і поткало.

Тож і вийшла та тканина

Легка й ніжна, мов хмарина.

М. Пономаренко

Літо

В сонячнім промінні

Купаються жита.

Пливуть над ними тіні —

То хмарка проліта.

Поля... Поля... За обрій

Схилили колоски,

І липень щедрий, добрий

До нас йде навпрошки.

В. Мордань

На луках від цвітінь-краси

Червоно, синьо, жовто, біло

Палають крапельки роси,

Немов їх сонце запалило.  В. Бичко

ТВАРИНИ

Вірші

Журавель

Прилетів журавель з невідомих земель,

А в нашій окрузі поселився в лузі.

Воду п'є, не просить дзбанку,

Ходить тихо, наче дід,

Жабу ловить до сніданку.

Другу зловить на обід.

А. Малишко

Зозуля

Пошила зозуля чобітки на гулі.

Лівий, правий чобіток

Шиті з білих пелюсток,

Пелюстки тоненькі —

Чобітки легенькі.

Весело зозулі ходити на гулі.

М. Мовчан

Синичка

Прилетіла знадвору синичка,

Зазирнула Сергійкові в личко.

Попала Сергійкові в личко,

Почала Сергійка будити: —

Ой не спи, Сергійку, не спи ти!

Ось послухай мою пораду:

Побіжи за мною до саду!

Там ти будеш до мене гукати:

«Ой, яка ти, синичко, яка ти!

Я вже хочу тебе спіймати», —

Не буди, синичко, Сергія,

Він ще бігати зовсім не вміє,

Говорити не вміє словами,

Він ще тільки сміється до мами.

М. Пригара

Киця прокидається

Киця прокидається —

лапками вмивається;

Квітка прокидається —

росами вмивається;

Сонце прокидається —

хмаркою вмивається.

Ну а ми з сестричками

вмиваємось водичкою.

А. М'ястківський

Чому чапля стоїть на одній нозі

Чапля зшила черевички і мерщій

пішла до річки.

«Чапу-лапу, чапу-лапу, в мене гарні

черевички!»

Поки хвастала ходила, черевичок

загубила,

І стоїть вона в лозі на одній своїй нозі,

Другу ногу підіймає — черевичка немає.

Коза

Кізонька рогата, сива, бородата!

Розкажи нам, де була?

Що ти їла, що пила?

Подружись із нами та не бийсь рогами:

М-м-м.

М. Познанська

Корова

Ти, корівонько, чому

Все говориш «му» та «му»?

Певне, їсти хочеш, Лиско?

На лужок піди, він близько,

Та гляди, не забувай:

Молочко, корівко, дай!

М. Познанська

Півень

Шия жовта, хвіст зелений,

Борода, як маків цвіт.

Півник є такий у мене,

Він малятам шле привіт.

Ходить півник по садку і співа:

«Ку-ку-рі-ку».

                                                    М. Познанська

Півник

Хто нас будить, як будильник?

Ну, звичайно, це наш півник,

Він щоранку в курнику

Всім кричить: «Ку-ку-рі-ку!»

І. Сіговик

Іжачок-хитрячок

І жачок-хитрячок

Із голок та шпигок

Пошив собі піджачок

І у тому піджачку

Він гуляє по садку,

Натикає на голки

Груші, яблука, сливки,

І до себе на обід

Він скликає цілий рід.

П. Воронько

Снігурі

Подивіться: у дворі

В чорних шапках снігурі.

Ще й червоні фартушки

Одягли собі пташки.

Значить сніг і холоди

Наближаються сюди.

Снігурами через те

Їх тепер і ви звете.

Г.Демченко

ЛОГІЧНІ ЗАДАЧІ

Про що розповів їжачок

МЕТА. Розвивати вміння дітей встановлю­вати залежність між сезонними змінами та зміною життя, виділяти особливості життя деяких тварин, залежно від сезону, та розповідати про це.

ЗМІСТ. Кожний по своєму готується до зими. Стрибає білка непосида. Збирає горіхи, жолуді, розкладає їх по дуплах, у щілинах дерев, а якщо знайде на землі грибок - зірве його та повісить сушити на дереві - взимку їй це дуже знадобиться. Цілий день працює білка та все поглядає на сусіда-їжака, який до осені ледачим, неповоротким став, мало бігає лісом, не ловить мишей, залізе в сухе листя й дрімає. «Чому ти їжачку, зовсім розлінувався? - запитує білка. -Чому до зими не готуєшся, їжу не запасаєш? Взимку їсти нічого буде». Засміявся їжачок та щось тихо сказав білці, так тихо, що я не почула. Що ж їжак сказав білці? Чому засміявся, почувши її запитання?

Книжка про осінь

МЕТА. Вчити дітей виділяти характерні ознаки основних періодів сезону та розповідати про це.

ЗМІСТ. Мама купила Сашкові нову книжку. Там було три картинки. На першій - дерева стояли з жовтим листям. Такі ж листя вкривали землю. Світило сонце, і дерева здавалися золотими. Весела була картинка. А на другій картинці листя на деревах було менше, небо затягнули хмфи, ішов дощ. Сумна була картинка. А на третій картинці дерева стояли зовсім голі, тільки дуб не скинув свого листя. Опалого листя багато на доріжках, під деревами. У повітрі кружляє та повільно падає перший сніг.

Про яку пору року намальовано на картинках? Чому про осінь  намальовано три різні картинки? Як розкласти їх по черзі: що раніше, а що потім?

Хто де зимує?

МЕТА. Закріпити знання дітей про сезонні зміни в природі та про комах.

ЗМІСТ. Зібралися комахи на лісовій галявині та почали розповідати один одному, хто як зиму проводить.

Метелик розповів: «Я буду зимувати під дахом, де є тепла та затишна щілина». «А я, - сказала мурашка, -...», «А ми, - дзижчали бджоли, жуки, - ...», «А я, - зашаруділа гусінь, -...».

Що сказали комахи? Де вони будуть зимувати?

Перші квіти

МЕТА. Закріпити знання про ранні весняні явища в природі.

ЗМІСТ. На лісових галявинах зацвітають перші весняні квіти. Вони такі ніжні, на довгих тоненьких ніжках - блакитні шапочки пробиваються з-під снігу.

Чи знаєте ви, як вони називаються? А якого кольору інші весняні квіти? Як вони пахнуть? Як потрібно оберігати ранні квіти?

Що тут трапилося?

МЕТА. Систематизувати знання дітей про явища неживої природи, закріпити розуміння їх взаємозв'язку з життям живої природи.

ЗМІСТ. Недалеко від річки жив заєць. Вночі він бігав по лісі, обгризав кору молодих дерев, а вдень спав під своїм улюбленим пеньком на галявині. Прокинувся одного разу заєць і бачить, що навколо вода, і лапки його вже мокрі. Виліз він на пеньок, під яким спав, а вода все прибуває і прибуває. Пострибав заєць шукати сухого місця в лісі, а коли оглянувся, то побачив, що пенька вже зовсім не видно з-під води. «Звідки взялося стільки води?» - подумав заєць, але так і не зміг здогадатися.

Розкажіть, що ж тут трапилося? Про що ви думали, коли уявили собі стільки води і беззахисного зайчика? Як би ми змогли йому допомогти? Яка ще небезпека чекає зайця весною, влітку?

Коли це буває?

МЕТА. Конкретизувати уявлення дітей про сезонні зміни в природі, причинно- наслідкові зв'язки в живій і неживій природі.

ЗМІСТ. На полях ще лежить сніг. Зима опирається, посилає на землю сніг, вітер, холод. День стає довшим, дзвенять світлі краплі, біжать веселі струмки. Від сонячного тепла сніг почорнів, почав танути. На дахах плачуть льодяні бурульки, але бруньки на деревах ще не набубнявіли.

Коли це буває? Про що ви думаєте, коли спостерігаєте весняні явища в природі?

Яка пора року вам найбільше до вподоби? Що можна ще спостерігати в природі на весні?

Де сніжинки?

МЕТА. Уточнити уявлення дітей про різні стани води, їх причетність до кожної пори року, зокрема.

ЗМІСТ. Оленці сподобалися сніжинки. Вона принесла їх у дитячий садок: подивіться, які вони гарні! Але на рукавичках чомусь блищать крапельки води.

Куди зникли сніжинки? Чому?

Хто обідає в пташиній їдальні?

МЕТА. Удосконалювати знання дітей про зимуючих птахів, чим вони живляться взимку.

ЗМІСТ. Поклала я в годівницю гілку горобини. Прилетіли маленькі сіренькі пташки, хліб дзьобали, а горобину не чіпали. Дивлюся: сіла на годівницю друга пташка. Грудка у неї червона, хвіст, кінці крил та голова темно-сині, на крилах білі смужки. Ягід на гілці не залишилося. Прилітали пташки з жовтенькими грудками. Вони дуже люблять ласувати салом. У пташиній їдальн к обідали великі птахи.

Як називаються маленькі сірі пташки? Які ще птахи ви знаєте?

До бабусі а гості

МЕТА. Закріпити знання дітей про сезонні зміни в природі взимку.

ЗМІСТ. На Новий рік маленький Сашко поїхав з мамою та бабусею в село. Він ніколи не був там узимку і тому не впізнав село, де відпочивав улітку. Не було трави та квітів, дерева стояли голі. Все було вкрите снігом. Здивувався Сашко, побіг швидше до лісу, де він збирав ягоди та гриби, і слухав, як співають птахи. Але в лісі було тихо, не чутно було птахів, не видно звірів.

Тоді Сашко побіг до річки, щоб подивитися, як граються рибки, як стрибають жаби та купаються качки. Але він не знайшов річки, тому що навкруги була тільки біла галявина та сніг.

Дуже здивувався Сашко, став питати бабусю : «Куди ділися квіти, трава, ягоди? Чому не співають птахи? Чому не видно звірів? Куди сховалася річка? Де всі риби та жаби?» Бабуся посадила онука на коліна та стала розповідати Сашку про зиму.

Що ж вона йому розповіла?

Зимові брати

МЕТА. Уточнити знання дітей про пори року, закріпити назви зимових місяців та

характерні ознаки цих місяців.

ЗМІСТ. Розкажу вам про зимових братів. Їх троє. Вони дуже схожі та не однакові.

Другим, середнім зимовим братом починається новий рік. За його командою лютує холоднеча, тріщать морози, рипить під ногами сніг. Він розмальовує вікна різними візерунками. Коли приходить другий брат, стоїть ясна погода, на небі ні хмаринки, а в морозному повітрі блищать колючі голки сухих сніжинок. Третій молодший брат, любить завірюху, буран, сильні вітри. Міцні морози бувають тільки вночі, а в день починає пригрівати сонечко. На сонячній стороні сніг підтаює, вкривається блискучою шкіркою. Третій брат закінчує рік.

Вгадайте, що це за зимові брати? Розкажіть про старшого брата, меншого.

Чарівні крижини

МЕТА. Уточнити знання дітей про сезонні зміни в неживій природі.

ЗМІСТ. Мій знайомий лісник розповідав мені про чарівні крижинки - бурульки.

Був ранок. Сонце тільки піднялося. Вийшов лісник на ґанок та побачив, що з даху звисають бурульки - великі-великі, прозорі, як скло, крижинки.

До обіду був лісник по своїх справах у лісі. Сонечко в цей час високо піднялося, яскраво світить. Повернувся лісник, сів на ґанок. На сонечку гріється. Раптом йому за комір крап-крап. Підняв він голову - нема бурульок. Тільки крапельки води з дахів крапають. Здивувався він. Куди це бурульки ділися? Подумав. Похитав головою, та так і не придумав.

Розкажіть, що це за крапельки. Звідки вони з'явилися? Куди бурульки ділися? Чи побачить він знову бурульки увечері?

Влітку

МЕТА. Конкретизувати уявлення дітей про літні явища в природі.

ЗМІСТ. Погода стоїть тепла. Але не дуже жарко. У садах цвіте бузок, жасмин, акація, в лісі розцвіла горобина. У повітрі в'ється тополиний пух. У пишному вбранні стоять луки, лісові галявини. Щоразу стають пишнішими і яскравішими букети літніх квітів із дзвіночків, ромашок, волошок. У лісі розцвіла суниця, але ягід ще немає. З пташиних гнізд вилітають перші пташенята - вони вчаться літати.

Що це відбувається влітку? Що ви любите спостерігати? Які цікаві події відбуваються у природі?

Чому дерева білі?

МЕТА. Закріпити знання дітей про сезонні явища в житті рослин. Уточнити уявлення про залежність розвитку рослин від екологічних факторів.

ЗМІСТ. Прийшла я до знайомого садівника в гості. Пішли ми з ним в сад посидіти. Навколо нас дерева білі-білі. Весна на дворі, сонечко пригріває, а дерева неначе снігом вкриті, білі стоять.

Хто здогадався, в який сад ми прийшли? Чому дерева були білими?

ДИДАКТИЧНІ ІГРИ ТА ВПРАВИ

Впізнай тварину

МЕТА. Вчити розпізнавати тварин за частинами тіла.

На малюнку зображені частини тіла тварин. Діти, щоб дізнатись, які тварини живуть у селі, подивіться, будь ласка, ось на ці частини тіла. Діти розглядають ці частини і впізнають тварину.

Діти, корова рогата, а для чого їй потрібні роги?

Для чого потрібні кішці вуса? Для чого потрібно свині рило? Потім діти з'єднують ці частини тіла і з'являється нова тваринка. Діти придумують назву для цієї тварини.

Хто де живе

МЕТА. Розвивати швидкість мислення.

Діти, з дерев пооблітало листя, птахи відлетіли в теплі краї, а наші домашні тварини заховались у теплі приміщення. А куди саме?

Вихователь. Корова?

Діти. В корівник.

Вихователь. Свиня?

Діти. В свинарник.

Вихователь. Коні?

Діти. В конюшню.

Вихователь. Всім їм добре? А чому, як ви гадаєте?

Діти. Тому, що за ними доглядають люди.

Вихователь. Діти, уявіть, будь ласка, щоб вам приснилося, коли б ви були корівкою, конячкою, кішкою, свинкою?

(Діти висловлюють свої думки про уявні сни).

Добре-погано

МЕТА. Розвивати мислення.

А чи добре, коли корова дає молоко? Добре чи погано, коли собака охороняє будинок? Добре чи погано, коли кішка ловить мишей? А для чого коняка перевозить вантажі?

Імітуй тваринку

МЕТА. Правильно імітувати рухи та звуки тварин.

Діти, тваринки люблять гратися, і ми з вами будемо показувати їхні рухи: кішка

йде, шипить на собаку, свинка чухає спинку качається, конячка біжить.

Собака гавкає, котик м'яцкає, корова мукає, коник іржить, свиня хрюкає, коза бекає.

Живі фрукти

МЕТА. Формувати емпатійне ставлення до оточуючого.

Дитині на голову одягається шапочка будь-якого фрукта або ягоди і пропонується розповісти все, що вона про неї знає

Наприклад.

Я груша - я росту в саду, але не дитячому, а фруктовому, на високому дереві. Я жовта, солодка, як мед. З мене готують сік, варення, компот.

Я банан - я прилетів сюди на літаку з далекої Африки. Там завжди літоцтам багато сонця, тому я такий жовтий і смачний. Мене люблять усі діти.

Я виноград - я буваю синій, зелений, кислий і солодкий. Я росту на кущі, який називається виноградна лоза. Я дуже корисний, надаю сили хворим людям. Мої сушені ягідки називаються родзинки, вони дуже смачні, їх додають у солодкі страви.

Що росте у нас, а що у теплих країнах

МЕТА. Формувати системне бачення світу. Дітям роздаються фішки-кружечки: помаранчевий - рослини теплих країн, зелений - рослини нашої місцевості. Вихователь називає рослини, а діти за допомогою фішок визначають де вони ростуть.

Що звідкіля

МЕТА. Формувати системне бачення світу.

Дітям пропонуються картки із зображенням харчових продуктів різного походження: рослинного, тваринного, штучного, їх потрібно систематизувати за приналежністю до якогось із видів.

Наприклад: ковбаса - тваринного, олія - рослинного, йогурт - штучного.

Фантастичні тварини

МЕТА. Розвивати фантазію у дітей, творче мислення.

Дітям пропонується картинка із зображенням частин тіла тварин. Необхідно скласти зображення фантастичної тварини, наприклад: тулуб лева + голова кота, і придумати нову назву тварини, розповісти про спосіб її життя.

Наприклад: левокіт, зеброосел, собако-кінь.

Екологічна рівновага

МЕТА. Вчити вирішувати протиріччя.

Вихователь пояснює, що у природі існує взаємозалежність.

Наприклад: вовки живляться зайцями, зайці - капустою. Що буде, якщо вовків буде багато? Якщо зайців стане занадто багато? Якщо капусти? Якою повинна бути кількість, тварин і рослин, щоб створити екологічну рівновагу?

У весняному лісі

МЕТА. Вчити дітей системного аналізу.

Дітям пропонується предметні картинки із зображенням звірів, птахів, рослин, необхідно розповісти про зміни, які відбуваються з даним об'єктом навесні. Відповідно можна провести такі вправи і в інші періоди року.

Професії тварин і птахів

МЕТА. Розвивати фантазію у дітей.

Дітям пропонується подумати і сказати, яку б професію могли мати лісові звірі чи птахи.

Напр

иклад: соловей - співак; сорока - кореспондент, поштар; дятел - лікар; вовк - санітар.

Що за чим

МЕТА. Закріпити знання про послідовність розвитку рослин.

Дітям пропонуються картинки із зображенням етапів розвитку рослин, їх необхідно розкласти у певній послідовності.

Наприклад: зернина - паросток - дерево - квітуче дерево - зелені плоди - стиглі плоди - плоди у кошику - банка з повидлом - пиріжок чи цукерка.

Що без чого не буває

МЕТА. Закріпити знання дітей про взаємозв'язок явищ, об'єктів, предметів.

Діти повинні дати відповіді на запитання типу: без чого не буває хорошої погоди?

-          весни?

-          свята?